Bokmålsordboka
hvese
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å hvese | hveser | hveste | har hvest | hves! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| hvest + іменник | hvest + іменник | den/det hveste + іменник | hveste + іменник | hvesende |
Походження
norrønt hvæsa; lydordЗначення та вживання
- om dyr: gi fra seg en hes, vislende lyd;
Приклад
- katten hveser
- om mennesker: snakke med lav, nesten tonløs, men likevel opphisset stemme
Приклад
- ditt avskyelige svin, hveste hun