Bokmålsordboka
hurtig
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| hurtig | hurtig | hurtige | hurtige |
| ступені порівняння | ||
|---|---|---|
| вищий | найвищий неозначена форма | найвищий означена форма |
| hurtigere | hurtigst | hurtigste |
Походження
gjennom dansk; fra tyskЗначення та вживання
som bruker kort tid på noe;
snar, rask
Приклад
- hurtig ekspedering;
- være hurtig til beins;
- hun går i hurtig tempo
- brukt som adverb
- løpe hurtig