Bokmålsordboka
humpe
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å humpe | humper | humpa | har humpa | hump! |
| humpet | har humpet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| humpa + іменник | humpa + іменник | den/det humpa + іменник | humpa + іменник | humpende |
| humpet + іменник | humpet + іменник | den/det humpede + іменник | humpede + іменник | |
| den/det humpete + іменник | humpete + іменник | |||
Значення та вживання
- være i støtvis, hoppende bevegelse, særlig på grunn av ujevnt underlag
Приклад
- bilen humpet og ristet på den dårlige veien
- gå haltende
Приклад
- humpe av gårde på krykker
Фіксовані вирази
- humpe og gågå på et vis
- det humper og går på jobben