Bokmålsordboka
himle 1
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å himle | himler | himla | har himla | himl!himle! |
| himlet | har himlet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| himla + іменник | himla + іменник | den/det himla + іменник | himla + іменник | himlende |
| himlet + іменник | himlet + іменник | den/det himlede + іменник | himlede + іменник | |
| den/det himlete + іменник | himlete + іменник | |||
Походження
av himmelЗначення та вживання
rette øynene oppover som uttrykk for gudfryktighet, oppgitthet eller lignende;
jamfør himlende (1)
Приклад
- han himlet med øynene da han hørte prisen