Bokmålsordboka
henlegge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å henlegge | henlegger | henla | har henlagt | henlegg! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| henlagt + іменник | henlagt + іменник | den/det henlagte + іменник | henlagte + іменник | henleggende |
Значення та вживання
- legge eller flytte aktivitet, arrangement eller lignende til et bestemt sted
Приклад
- bedriften har nå henlagt all virksomhet til Bergen
- legge vekk;la være å reise tiltale (2, 2)
Приклад
- henlegge drapssiktelsen;
- politiet har henlagt saken