Bokmålsordboka
hekle 3
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å hekle | hekler | hekla | har hekla | hekl!hekle! |
| heklet | har heklet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| hekla + іменник | hekla + іменник | den/det hekla + іменник | hekla + іменник | heklende |
| heklet + іменник | heklet + іменник | den/det heklede + іменник | heklede + іменник | |
| den/det heklete + іменник | heklete + іменник | |||
Походження
av tysk häkeln, avledning av Haken ‘hake’; av middelhøytysk häkel, diminutiv av hakeЗначення та вживання
bruke heklenål til å lage (produkt av) sammenhengende maskerekker av tråd
Приклад
- hekle duker og sengetepper;
- jeg har heklet et par grytekluter