Bokmålsordboka
hauglegge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å hauglegge | hauglegger | haugla | har hauglagt | hauglegg! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| hauglagt + іменник | hauglagt + іменник | den/det hauglagte + іменник | hauglagte + іменник | haugleggende |
Значення та вживання
om eldre forhold: gravlegge i gravhaug
Приклад
- vikingdronningen ble hauglagt