Bokmålsordboka
anspenne
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å anspenne | anspenner | anspente | har anspent | anspenn! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| anspent + іменник | anspent + іменник | den/det anspente + іменник | anspente + іменник | anspennende |
Походження
fra tyskЗначення та вживання
Приклад
- anspenne oppmerksomheten sin;
- anspenne sansene sine;
- hun anspente seg til det ytterste