Bokmålsordboka
glimte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å glimte | glimter | glimta | har glimta | glimt! |
| glimtet | har glimtet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| glimta + іменник | glimta + іменник | den/det glimta + іменник | glimta + іменник | glimtende |
| glimtet + іменник | glimtet + іменник | den/det glimtede + іменник | glimtede + іменник | |
| den/det glimtete + іменник | glimtete + іменник | |||
Походження
av glime (2Значення та вживання
Приклад
- et lys glimtet gjennom tåka
Фіксовані вирази
- glimte tiloverraske positivt;
lykkes (en enkelt gang)- han glimter til innimellom;
- sommeren glimter til med én og annen solskinnsdag