Bokmålsordboka
adlyde
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å adlyde | adlyder | adlød | har adlydt | adlyd! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| adlydt + іменник | adlydt + іменник | den/det adlydte + іменник | adlydte + іменник | adlydende |
Походження
av ad (1 og lyde (2Значення та вживання
lystre (1, høre på, respektere (2)
Приклад
- adlyde sine foreldre;
- adlyde ordre