Bokmålsordboka
gestikulere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å gestikulere | gestikulerer | gestikulerte | har gestikulert | gestikuler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| gestikulert + іменник | gestikulert + іменник | den/det gestikulerte + іменник | gestikulerte + іменник | gestikulerende |
Походження
fra latin; av gestusЗначення та вживання
bruke bevegelser for å uttrykke seg
Приклад
- prate og gestikulere