Bokmålsordboka
gemen
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| gemen | gement | gemene | gemene |
Походження
fra tysk gemein ‘offentlig, felles’Значення та вживання
- som gjelder folk flest;allmenn, vanlig
Приклад
- den gemene hop
- sjofel, tarvelig, simpel
Приклад
- en gemen løgn
- brukt som adverb
- oppføre seg gement