Bokmålsordboka
galoppere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å galoppere | galopperer | galopperte | har galoppert | galopper! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| galoppert + іменник | galoppert + іменник | den/det galopperte + іменник | galopperte + іменник | galopperende |
Походження
fra fransk; trolig av germansk ‘løpe vel’Значення та вживання
- springe i galopp (1)
Приклад
- hesten galopperer
- ri i galopp
Приклад
- rytterne galopperte forbi
- bevege seg hurtig;fare av gårde
Приклад
- hjertet galopperte vilt
- i overført betydning: utvikle seg fort
Приклад
- utviklingen galopperer i feil retning
- brukt som adjektiv
- galopperende boligpriser;
- utviklingen skjer i et galopperende tempo