Bokmålsordboka
friholt
іменник чоловічий або середній
| рід | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма | |
| чоловічий | en friholt | friholten | friholter | friholtene |
| середній | et friholt | friholtet | friholtfriholter | friholtafriholtene |
Походження
av lavtysk wrifholt ‘tre en gnir mot’; jamfør holt (1Значення та вживання
rund bjelke på skipsreling som tar imot støt når skipet legger til kai;