Bokmålsordboka
freidig
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| freidig | freidig | freidige | freidige |
| ступені порівняння | ||
|---|---|---|
| вищий | найвищий неозначена форма | найвищий означена форма |
| freidigere | freidigst | freidigste |
Походження
fra lavtyskЗначення та вживання
Приклад
- freidig opptreden;
- freidig løgn;
- freidig påstand
- brukt som adverb
- hun gikk freidig i gang med oppgaven