Bokmålsordboka
framskyte, fremskyte
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å framskyte | framskyter | framskjøtframskøyt | har framskutt | framskyt! |
å fremskyte | fremskyter | fremskjøtfremskøyt | har fremskutt | fremskyt! |
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
framskutt + іменник | framskutt + іменник | den/det framskutte + іменник | framskutte + іменник | framskytende |
fremskutt + іменник | fremskutt + іменник | den/det fremskutte + іменник | fremskutte + іменник | fremskytende |
Значення та вживання
fastsette et tidligere tidspunkt enn opphavlig bestemt;
Приклад
- framskyte et møte