Bokmålsordboka
framkalle, fremkalle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å framkalle | framkaller | framkalte | har framkalt | framkall! |
| å fremkalle | fremkaller | fremkalte | har fremkalt | fremkall! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| framkalt + іменник | framkalt + іменник | den/det framkalte + іменник | framkalte + іменник | framkallende |
| fremkalt + іменник | fremkalt + іменник | den/det fremkalte + іменник | fremkalte + іменник | fremkallende |
Значення та вживання
- kalle fram, forårsake
Приклад
- framkalle minner;
- framkalle munterhet
- få fram bilder ved hjelp av kjemikalier
Приклад
- framkalle en film