Bokmålsordboka
fortid
іменник чоловічий або жіночий
рід | однина | множина | ||
---|---|---|---|---|
неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма | |
чоловічий | en fortid | fortiden | fortider | fortidene |
жіночий | ei/en fortid | fortida |
Походження
av for- (1Значення та вживання
- tid som er passert;tidligere periode, eldre tid
Приклад
- levninger fra fortiden;
- det hører fortiden til;
- bryte med sin fortid;
- leve i fortiden;
- han har en tvilsom fortid
- i språkvitenskap, tidligere: betegnelse for preteritum