Bokmålsordboka
forspise
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forspise | forspiser | forspiste | har forspist | forspis! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forspist + іменник | forspist + іменник | den/det forspiste + іменник | forspiste + іменник | forspisende |
Походження
fra tysk; av for- (2Фіксовані вирази
- forspise segspise for mye
- forspise seg på godteri