Bokmålsordboka
forsove
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forsove | forsover | forsov | har forsovet | forsov! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forsoven + іменникforsovet + іменник | forsovet + іменник | den/det forsovne + іменник | forsovne + іменник | forsovende |
Походження
av for- (2Фіксовані вирази
- forsove segsove for lenge
- forsove seg til jobb