Bokmålsordboka
forsoning
іменник чоловічий або жіночий
| рід | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма | |
| чоловічий | en forsoning | forsoningen | forsoninger | forsoningene |
| жіночий | ei/en forsoning | forsoninga | ||
Значення та вживання
- det å forsone;mekling, forlik, godt forhold
Приклад
- få i stand en forsoning mellom de stridende parter;
- fred og forsoning
- i religiøst språk: forlik mellom Gud og mennesker