Bokmålsordboka
forske
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forske | forsker | forska | har forska | forsk! |
| forsket | har forsket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forska + іменник | forska + іменник | den/det forska + іменник | forska + іменник | forskende |
| forsket + іменник | forsket + іменник | den/det forskede + іменник | forskede + іменник | |
| den/det forskete + іменник | forskete + іменник | |||
Походження
fra tyskЗначення та вживання
Приклад
- forske på årsaken til helseplager;
- forske på stedsnavn;
- forske i runer