Bokmålsordboka
forsete
іменник середній
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| et forsete | forsetet | forseter | forsetaforsetene |
Походження
norrønt forsæti; av for- (1Значення та вживання
- fremste bilsete;
Приклад
- vil du sitte i forsetet?
- høyre forsete
- ledelse av et møte;
Приклад
- ha forsetet;
- kongen fører forsete