Bokmålsordboka
forkommen
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| forkommen | forkomment | forkomne | forkomne |
Значення та вживання
sterkt medtatt eller utmattet;
redusert
Приклад
- de fant henne sulten og forkommen;
- se blek og forkommen ut