Bokmålsordboka
anbringe
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å anbringe | anbringer | anbrakte | har anbrakt | anbring! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| anbrakt + іменник | anbrakt + іменник | den/det anbrakte + іменник | anbrakte + іменник | anbringende |