Bokmålsordboka
forgjøre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forgjøre | forgjør | forgjorde | har forgjort | forgjør! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forgjort + іменник | forgjort + іменник | den/det forgjorte + іменник | forgjorte + іменник | forgjørende |