Bokmålsordboka
forekomme
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forekomme | forekommer | forekom | har forekommet | forekom! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forekommen + іменникforekommet + іменник | forekommet + іменник | den/det forekomne + іменник | forekomne + іменник | forekommende |
Походження
jamfør norrønt koma fyrir ‘synes’, påvirket av lavtysk vorkomen ‘komme fram’Значення та вживання
- hende, inntreffe
Приклад
- det forekommer ofte;
- det kan forekomme;
- slikt bør ikke forekomme
- eksistere, finnes
Приклад
- alkohol forekommer ikke der i huset
- være i ens bevissthet eller minne
Приклад
- det forekommer meg at jeg har sett henne før