Bokmålsordboka
foregi
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å foregi | foregir | foregaforegav | har foregitt | foregi! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| foregitt + іменник | foregitt + іменник | den/det foregitte + іменник | foregitte + іменник | foregiende |
Походження
av fore- , opprinnelig ‘framføre, framlegge’Значення та вживання
gi en usannferdig opplysning
Приклад
- han foregav å ha skrevet stilen selv