Bokmålsordboka
forbrenne 1
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forbrenne | forbrenner | forbrant | har forbrent | forbrenn! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forbrent + іменник | forbrent + іменник | den/det forbrente + іменник | forbrente + іменник | forbrennende |
Походження
fra lavtysk; av for- (2Значення та вживання
- brenne opp
Приклад
- tørt tre forbrenner lett;
- gassen har forbrent
- forbinde seg kjemisk med et annet stoff, særlig oksygen, under varmeutvikling
Приклад
- næringsstoffene forbrant i kroppen