Bokmålsordboka
forakte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forakte | forakter | forakta | har forakta | forakt! |
| foraktet | har foraktet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forakta + іменник | forakta + іменник | den/det forakta + іменник | forakta + іменник | foraktende |
| foraktet + іменник | foraktet + іменник | den/det foraktede + іменник | foraktede + іменник | |
| den/det foraktete + іменник | foraktete + іменник | |||