Bokmålsordboka
forakte
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å forakte | forakter | forakta | har forakta | forakt! |
foraktet | har foraktet | |||
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
forakta + іменник | forakta + іменник | den/det forakta + іменник | forakta + іменник | foraktende |
foraktet + іменник | foraktet + іменник | den/det foraktede + іменник | foraktede + іменник | |
den/det foraktete + іменник | foraktete + іменник |