Bokmålsordboka
flau
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| flau | flaut | flaue | flaue |
| ступені порівняння | ||
|---|---|---|
| вищий | найвищий неозначена форма | найвищий означена форма |
| flauere | flauest | flaueste |
Походження
fra lavtysk ‘matt, veik’Значення та вживання
- som gjør en skamfull;
Приклад
- en flau affære;
- dette var flaut
- om vind: spak (2, 3), svak (2)
Приклад
- fortelle flaue vitser
Фіксовані вирази
- flau vindvind med hastighet 0,3–1,5 m/s