Bokmålsordboka
finpusse
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å finpusse | finpusser | finpussa | har finpussa | finpuss! |
| finpusset | har finpusset | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| finpussa + іменник | finpussa + іменник | den/det finpussa + іменник | finpussa + іменник | finpussende |
| finpusset + іменник | finpusset + іменник | den/det finpussede + іменник | finpussede + іменник | |
| den/det finpussete + іменник | finpussete + іменник | |||
Значення та вживання
- lage finpuss (2)
- gå igjennom for siste gang for å få noe helt bra
Приклад
- finpusse et manuskript