Bokmålsordboka
feig
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| feig | feigt | feige | feige |
| ступені порівняння | ||
|---|---|---|
| вищий | найвищий неозначена форма | найвищий означена форма |
| feigere | feigest | feigeste |
Походження
norrønt feigr, i betydningen ‘lite modig’ fra tyskЗначення та вживання
- lite modig
Приклад
- være for feig til å ta på seg skylden;
- et feigt bakholdsangrep
- som snart skal dø;jamfør feigd