Bokmålsordboka
fallere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å fallere | fallerer | fallerte | har fallert | faller! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| fallert + іменник | fallert + іменник | den/det fallerte + іменник | fallerte + іменник | fallerende |
Походження
gjennom tysk og italiensk, fra latin ‘svikte’; jamfør norrønt falleraЗначення та вживання
- slå feil;
- tape seg;falle av
Приклад
- hun har begynt å fallere