Bokmålsordboka
etterlate
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å etterlate | etterlater | etterlot | har etterlatt | etterlat! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| etterlatt + іменник | etterlatt + іменник | den/det etterlatte + іменник | etterlatte + іменник | etterlatende |
Значення та вживання
la bli igjen etter seg;
Приклад
- etterlate seg merker;
- etterlate seg en formue;
- rapporten etterlater ingen tvil om hva som skjedde;
- den omkomne etterlater seg kone og to barn