Bokmålsordboka
gønne
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å gønne | gønner | gønna | har gønna | gønn! |
| gønnet | har gønnet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| gønna + іменник | gønna + іменник | den/det gønna + іменник | gønna + іменник | gønnende |
| gønnet + іменник | gønnet + іменник | den/det gønnede + іменник | gønnede + іменник | |
| den/det gønnete + іменник | gønnete + іменник | |||
Походження
av engelsk gunФіксовані вирази
- gønne pågjøre så kraftig innsats som man greier;
gi alt, kjøre på