Bokmålsordboka
erigere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å erigere | erigerer | erigerte | har erigert | eriger! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| erigert + іменник | erigert + іменник | den/det erigerte + іменник | erigerte + іменник | erigerende |