Bokmålsordboka
enfoldig
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| enfoldig | enfoldig | enfoldige | enfoldige |
Походження
fra dansk, jamfør norrønt einfaldr, ‘som er sammenfoldet én gang’, jamfør -foldig; av foreldet adjektivisk enfold ‘usammensatt’Значення та вживання
Приклад
- enfoldige spørsmål;
- hun virket temmelig enfoldig