Bokmålsordboka
endre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å endre | endrer | endra | har endra | endr!endre! |
| endret | har endret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| endra + іменник | endra + іменник | den/det endra + іменник | endra + іменник | endrende |
| endret + іменник | endret + іменник | den/det endrede + іменник | endrede + іменник | |
| den/det endrete + іменник | endrete + іменник | |||
Походження
av tysk ander ‘annen’Значення та вживання
Приклад
- endre loven;
- endre kurs;
- endre kosthold;
- hun endret mening om saken;
- dommen kan ikke endres
- brukt som adjektiv
- endrede behov
Фіксовані вирази
- endre segbli annerledes;
forandre seg- tidene endret seg