Bokmålsordboka
ekskommunisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ekskommunisere | ekskommuniserer | ekskommuniserte | har ekskommunisert | ekskommuniser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ekskommunisert + іменник | ekskommunisert + іменник | den/det ekskommuniserte + іменник | ekskommuniserte + іменник | ekskommuniserende |
Походження
av latin ex ‘ut’ og communicare ‘dele med en’Значення та вживання
stenge ute fra (den katolske) kirke;
lyse i bann