Bokmålsordboka
dominere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å dominere | dominerer | dominerte | har dominert | dominer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dominert + іменник | dominert + іменник | den/det dominerte + іменник | dominerte + іменник | dominerende |
Походження
av latin dominari, av dominus ‘herre’Значення та вживання
- være herre over, rå over, beherske
Приклад
- dominere sine omgivelser;
- hjemmelaget dominerte på midtbanen
- gjøre seg (for mye) gjeldende (i)
Приклад
- dominere samtalen;
- norske varer dominerer på markedet;
- katedralen dominerer landskapet