Nynorskordboka
ære 2
æra
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å æraå ære | ærar | æra | har æra | ær!æra!ære! |
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
æra + іменник | æra + іменник | den/det æra + іменник | æra + іменник | ærande |
Походження
norrønt æra; frå lågtysk erenЗначення та вживання
- syne ære (1, 1), vyrdnad
Приклад
- du skal ære far din og mor di;
- dei gamle skal ein ære, dei unge skal lære
- gjere ære (1, 2) på, heidre
Приклад
- ho vart beden inn i beste stova og æra med det likaste huset hadde
- tilbe, dyrke, vise ærefrykt
Приклад
- elske og ære Herren