Nynorskordboka
vitne 2
vitna
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å vitnaå vitne | vitnar | vitna | har vitna | vitn!vitna!vitne! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| vitna + іменник | vitna + іменник | den/det vitna + іменник | vitna + іменник | vitnande |
Походження
norrønt vitna; av vitne (1Значення та вживання
- uttale seg som vitne (1, 2)
Приклад
- vitne falskt;
- vitne mot nokon;
- han vitna i ei rettssak
- vere prov på;stadfeste
Приклад
- det auka medlemstalet vitnar om stor aktivitet
- i religiøst språk: gje vitnesbyrd (2)
Приклад
- reise seg opp og vitne;
- ho vitnar for Gud og Kristus