Nynorskordboka
tilbe, tilbede
tilbeda
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tilbe | tilber | tilbad | har tilbedd | tilbe! |
| har tilbede | ||||
| har tilbedt | ||||
| å tilbedaå tilbede | tilbed | har tilbedd | tilbed! | |
| har tilbede | ||||
| har tilbedt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tilbedd + іменник | tilbedd + іменник | den/det tilbedde + іменник | tilbedde + іменник | tilbedande |
| tilbeden + іменник | tilbede + іменник | den/det tilbedne + іменник | tilbedne + іменник | |
| tilbedd + іменник | tilbedt + іменник | den/det tilbedde + іменник | tilbedde + іменник | |
| tilbedd + іменник | ||||
| tilbeden + іменник | tilbede + іменник | den/det tilbedne + іменник | tilbedne + іменник | |
| tilbedd + іменник | tilbedt + іменник | den/det tilbedde + іменник | tilbedde + іменник | |
Походження
etter tysk anbeten; som be eller bedeЗначення та вживання
- vende seg til (og syne religiøs ærefrykt for) Gud eller eit guddommeleg vesen;
- tilbe Faderen i ånd og sanning – Joh 4,23;
- tilbe heilage steinar
- ovundre audmjukt, sverme sterkt for
- tilbe ei kvinne