Nynorskordboka
steil
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| steil | steilt | steile | steile |
| ступені порівняння | ||
|---|---|---|
| вищий | найвищий неозначена форма | найвищий означена форма |
| steilare | steilast | steilaste |
Походження
frå lågtyskЗначення та вживання
- som held urokkeleg fast på eiga meining eller eigen handlemåte;
Приклад
- ei steil haldning
- brukt som adverb:
- partane stod steilt mot kvarandre