Nynorskordboka
spolere
spolera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å spoleraå spolere | spolerer | spolerte | har spolert | spoler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| spolert + іменник | spolert + іменник | den/det spolerte + іменник | spolerte + іменник | spolerande |
Походження
gjennom tysk; frå latin spoliare ‘plyndre’Значення та вживання
sløse bort;
øydeleggje
Приклад
- spolere heile ferien sin;
- dermed var den sjansen spolert