Nynorskordboka
smite 1
smita
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å smitaå smite | smit | smeit | har smite | smit! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| smiten + іменник | smite + іменник | den/det smitne + іменник | smitne + іменник | smitande |
Походження
samanheng med smeikjeЗначення та вживання
- smørje, stryke (tynt) på
Приклад
- smite utover
- lure av, få unna i løynd
Приклад
- smite seg av