Nynorskordboka
ruste 1
rusta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å rustaå ruste | rustar | rusta | har rusta | rust!rusta!ruste! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| rusta + іменник | rusta + іменник | den/det rusta + іменник | rusta + іменник | rustande |
Значення та вживання
- bli angripen av rust (2, 1);bli rusten
Приклад
- jern rustar lett
- i overført tyding: bli svekt;miste kraft
Приклад
- gammal kjærleik rustar ikkje
Фіксовані вирази
- ruste fastbli sitjande fast på grunn av rust
- sverdet er rusta fast i slira
- ruste oppbli øydelagd av rust