Nynorskordboka
prosedere
prosedera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å prosederaå prosedere | prosederer | prosederte | har prosedert | proseder! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| prosedert + іменник | prosedert + іменник | den/det prosederte + іменник | prosederte + іменник | prosederande |
Походження
frå latin ‘skride fram’Значення та вживання
i jus: føre ei sak for retten
Фіксовані вирази
- prosedere påargumentere mot;
påstå- ho prosederte på at ho ikkje hadde gjort det