Nynorskordboka
prege
prega
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å pregaå prege | pregar | prega | har prega | preg!prega!prege! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| prega + іменник | prega + іменник | den/det prega + іменник | prega + іменник | pregande |
Походження
frå tysk; samanheng med brekke (2Значення та вживання
Приклад
- prege miljøet sitt;
- andletet var prega av slit
Приклад
- prege mynt